Гончаренко Максим Едуардович

(1967 р. –)

Гончаренко Максим Едуардович, архітектор, нар. 20.04.1967, Київ. Закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту (1992 р.), кандидат архітектури (2000, спеціальність: Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури). Працював:

– Київському науково-дослідному інституті теорії та історії архітектури і містобудування (1999 – 2005, старший науковий співробітник, завідувач відділу);

– Київському національному університеті кульутри і мистецтв (2005 – 2006, доцент);

– Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського Національної академії наук України (2006 – 2007, науковий співробітник);

– ТОВ «Центр каркасного будівництва» (2008 – 2012, головний архітектор проекту);

– ТОВ «Три-Пілля» (2013 – 2018, головний архітектор проекту);

– ТОВ «ГК-Проект» (з 2015, директор, головний архітектор проекту).

Проекти

Виконав 190 архітектурно-будівельних проектів, серед них:

Проекти житлових багатоповерхівок в містах Вінниця (8 об’єктів), Дніпро (4), Житомир (5), Запоріжжя (2), Луцьк (6), Львів (4), Миколаїв (2), Рівне (4 об’єкта), Тернопіль (4), Харків (3), Хмельницький (3), Черкаси (6 об’єктів), Чернівці (5), Чорноморськ (до 2016 р. – Іллічівськ, 4 об’єкта та ін.

Розробка концепції та ескізу Історико-археологічного культурно-просвітницького комплексу біля с. в рамках туристичного маршруту „Золотий вінок Київщини” інноваційного проекту „Подорожі до прадавніх хліборобських культур та традицій Східної Європи”. (2006, головний архітектор проекту).

Виконав 21 містобудівний проект, зокрема: „Генеральний план розвития участков Национального заповедника „”, размещенных на Гераклейском полуострове.” – Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування (2001 – 2002, автор в кол., керівник – Андрущенко М.П.)

Розробив у 2003-2006 рр. для м. Києва 46 історико-містобудівних обґрунтуваннь з визначенням охоронних зон об’єктів культурної спадщини для будівництва в історичній забудові, зокрема:

– Історико-містобудівне обгрунтування „Відведення територій урочища „Феофанія” згідно з Генеральним планом Києва;

– Історико-містобудівне обгрунтування „Реконструкція та благоустрій парку-пам‘ятки садово-паркового мистецтва національного значення „Феофанія” та прилеглих територій” з демонстраційними матеріалами”;

– Історико-містобудівне обгрунтуваня та розробка зон охорони об‘єкта культурної спадщини національного значення „Обсерваторія, 1841-1845 рр. (, охор. № 890)

Підготовка „Списку історичних населених місць України (села)”, виконана у вересні 2003 – січні 2005 рр. на замовлення Управління реставрації та реконструкції історичної забудови Держбуду України (наук. керівник, виконавець по Миколаївській, Херсонській і Чернівецькій обл.) – 917 с.

Підготовка Пропозиції по внесенню історичного центру м. Одеси до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО (2003 р., автор в авторському колективі) .

Підготовка експозиційного матеріалу для подання історико-культурної заповідної території м. Чернівці як об‘єкта номінації до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО (2004 р., відповідальний виконавець, кер. В. А. Абизов).

Участь в Експертній комісії конкурсу проектних пропозицій щодо створення Державного історико-меморіального комплексу жертв голодомору, політичних репресій та насильницьких дій (2004 р., член комісії).

Перелік наукових публікацій:

Гончаренко М. Е. Туризм як засіб краєзнавчих досліджень // Регіональна науково-практична конференція «Історико-культурна спадщина Подніпров’я: Виявлення і вивчення пам’яток засобами туризму» (19–20 квітня 1994р.): Тези доповідей і повідомлень. – Київ; Черкаси, 1994. – С. 19–21.

Гончаренко М. Е. Внесок Євтима Сіцінського у науково-краєзнавчі дослідження Поділля // Всеукраїнська науково-практична конференцiя «Проблеми розвитку туризму в Україні і завдання відновлення історичної пам’яті народу засобами туризму» (вересень 1994 р.): Тези доповідей та повідомлень. – Київ; Косів: Київ. друк. ФПУ, 1994. – Ч. 1. – С. 49–50.

Гончаренко М. Е. Деякі аспекти методу правових систем // Колізії в законодавстві України: проблеми теорії і практики: Міжнародна науково-практична конференція, Київ, 23–24 жовтня 1995 р. / Ю.С.Шемшученко (відп. ред.) та інші. – Київ: Генеза, 1996. – С. 76–78.

Гончаренко М. Е. Досвід історичних досліджень архітектури українських храмів за вибраними працями кінця ХІХ – початку ХХ століть // Архітектурна спадщина України. – Київ: Вид-во «Українознавство» , 1996. – Вип. 3, частина друга. Питання історіографії та джерелознавства української архітектури / За ред. В. І. Тимофієнка. – С. 213–219.

Гончаренко М. Е. Наукова школа історії архітектури України на межі ХІХ – ХХ століть // Вісник Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. – Київ: Вид-во «Інтерграфік», 1998. – №1. – С. 21–26.

Гончаренко М.Е. Деякі напрями розвитку історико-архітектурних досліджень України в кінці ХІХ – початку ХХ століть // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Науково-технічний збірник. – Київ: КНУБА, 1999. – Вип.4. – С. 6–11.

Гончаренко М. Е. До питання становлення і розвитку історико-архітектурних досліджень України // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Науково-технічний збірник.– Київ: КНУБА, 1999.– Вип.5. – С. 3–7.

Гончаренко М.Е. Антонович Дмитро Володимирович // Українська біографістика: Зб. наук. пр.– Київ: РИО, 1999. – Вип.2. – С. 64–67.

Гончаренко М.Е. Становлення історичних досліджень архітектури України кін. 19-поч. 20 ст. – К.: автореф. к. архіт., 2000 р. – 18 с.

Гончаренко М. Е. на території України // Давні поселення України. – Київ, 2005. – С.162 – 168;

Гончаренко М.Е. . Спроба аналізу // Теорія та історія архітектури і містобудування: Зб.наук. праць НДІТІАМ.– Вип. 6. – К.: НДІТІАМ, 2005. – С.207 – 213.

Гончаренко М.Е. Риси деструкції в сучасній забудові. Київ, даун-таун: Зб. наук. праць інституту мистецтвознавства та фольклористики ім. М. Т. Рильського. – Вип. 3 (19). – К.: ІМФЕ, 2007. – С. 113 – 124.

від дня народження Євтима Сіцінського. – 4 с.

праці Вадима Щербаківського „Архітектура у ріжних народів і на Українї”: зб. наук. праць інституту мистецтвознавства та фольклористики ім. М. Т. Рильського. // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2010. — № 2(30). — С. 131 – 139.

Goncharenko Maksim. . Василь Кричевський. – 21 с.

Максим Гончар (Гончаренко М.Е.) как стилевое течение. 2013. – 5 с.

Напрями урбанізму: Збірка наукових праць. Lambert Academic Publishing, 2018 – 108 с.

Trends of urbanizm: Collection of scientific works 1996–2018. Kindle Edition. 2018 – 210 p.

. Trends in the urbanization of the digital age. – 2018.

Літературна діяльність

Псевдоніми – Максим Шаровара, Максим Гончар.

Максим Шаровара. Журнал сторожа. Повість. – Київ, 2019. – 356 с., іл. автора (ISBN 978-617-7503-84-1).

Максим Шаровара. Пікапери шлейфу. Оповідання. // Склянка Часу*Zeitglas. – Канів, 2016. – № 77. – С. 157–162.

Максим Шаровара. Сторожка на орбіті. Оповідання. // Склянка Часу*Zeitglas Вісник VI Міжнародного конкурсу короткої прози.- Канів, 2017. – С. 220 – 225.

Гончаренко Максим. . Оповідання. – 14.07.2015.

З автобіографії Максима Гончаренка, травень 2025 р.