|
Жарких М. І. Князь Андрій Ярославич.Жарких М. І. Князь Андрій Ярославич. – К.: р. (Мережева публікація) Мова видання: українська Історичний період: 1252 – 1264 рр. 1. Джерельне значення для пригоди 1252 року має тільки Лаврентіївський літопис (1377 р.). Він не подає напрямку втечі Андрія і не містить запису про його смерть, тому обставини його смерті слід вважати невідомими. 2. Як літературний сюжет ця історія пройшла три етапи розвитку. На 2-у етапі з’явився запис про смерть Андрія в 1264 році, але цю дату слід вважати проставленою «на здогад буряків». На 3-у етапі з’явилась коротка талановита повість Софійського 1-го літопису (1418 р.), котра є літературною переробкою попередніх двох версій. Всі «конкретні деталі» цієї повісті вигадані її автором. На 4-у етапі (кін. 15 – сер. 16 ст.) повість С1Л зазнала подальшої літературної обробки. 3. Слід зауважити неприхильність ранніх літописів, авторитетних для 2 пол. 13 – початку 14 ст., до родини князя Андрія. Ми не знаємо дат народження його синів; ми не знаємо, коли і як вони повернулись на батьківщину і посіли владу в Суздалі; ми майже не маємо згадок про існування суздальських князів аж до запису 1333 року про смерть князя Олександра Васильовича. Ця змова мовчання ранніх літописів не була подолана й пізніше – наступні літописці просто не мали для цього джерельного матеріалу. КатегоріїАвтор: Жарких Микола Іванович (1956 р. –) Діяч: Андрій Ярославич князь (1220-і рр. – 3 чв. 13 ст.) Предмет: Монгольське ярмо Повний текст |
