НБУВ
Повна назва: Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського
Утворена згідно указу гетьмана П. П. Скоропадського від 2 серпня 1918 р. як Національна бібліотека Української Держави.
В 1919 – 1934 рр. мала назву «Всенародна бібліотека України».
В 1934 р. передана у відання Академії наук УРСР і перейменована на Бібліотеку АН УРСР.
В 1948 – 1965 рр. мала назву «Державна публічна бібліотека УРСР».
Від 1965 р. мала назву «Центральна наукова бібліотека АН УРСР» (НБУВ), в 1988 р. їй надано ім’я В. І. Вернадського.
Від 1996 р. бібліотека має сучасний статус і назву – «Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського».
Офіційний сайт бібліотеки: nbuv.gov.ua
Довідка про бібліотеку: uk.wikipedia.org
Основний будинок бібліотеки знаходиться в Києві на Голосіївському проспекті, 3; частина відділів працює на вул. Володимирській, 62.
Бібліографічні записи (19111 – 19120 / 20303)
Сортування списку: автор, назва твору, А – Я
[Чернецький В.] Шведы во Львове в 1704 г.: историческая повесть. – Библиотека для русской молодёжи (Льв.), 1896 г., № 11, с. 155 – 168.
[Чернецький Є. А.] Браницькі. – Біла Церква: Олександр Пшонківський [вид.], 2011 р. – 731 с.: іл., табл.
[Чернецький Є. А.] До історії плесецької старовини. – Біла Церква : Олександр Пшонківський [вид.], 2008 h. – 29 с.
[Чернецький Є. А.] З історії Заріччя. – Біла Церква : О. Пшонківський [вид.], 2010. – 8 с. : фот.
[Чернецький Є. А.] Козацькі роди села Змітнів Сосницького повіту. – Біла Церква : Олександр Пшонківський [вид.], 2010 р. – 26 с.
[Чернецький Є. А.] Нащадки рицарів із Савиць: Савицькі герба Сліповрон у Київській губернії. – Біла Церква: Олександр Пшонківський [вид.], 2012 р. – 114, [2] с.: іл.
[Чернецький Є. А.] Рокитнянська волость (XVI-XVIII ст.). – 2016.
[Чернецький Ю. О.] Все о Нью-Йорке. – Харьков: Фолио, 2013. – 248, [4] с.: ил. – (Серия "Города мира")
[Чернин В. Ю.] О появлении этнонима «крымчак» и понятия «крымчакский язык». – «География и культура этнографических групп татар в СССР», М., Наука, 1983 г., с. 94 – 104.
[Черних А. П.] Гиперборейский исход. – 2015.