Початкова сторінка

Знання про Україну

Що і де читати

?

НБУВ

Повна назва: Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського

Утворена згідно указу гетьмана П. П. Скоропадського від 2 серпня 1918 р. як Національна бібліотека Української Держави.

В 1919 – 1934 рр. мала назву «Всенародна бібліотека України».

В 1934 р. передана у відання Академії наук УРСР і перейменована на Бібліотеку АН УРСР.

В 1948 – 1965 рр. мала назву «Державна публічна бібліотека УРСР».

Від 1965 р. мала назву «Центральна наукова бібліотека АН УРСР» (НБУВ), в 1988 р. їй надано ім’я В. І. Вернадського.

Від 1996 р. бібліотека має сучасний статус і назву – «Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського».

Офіційний сайт бібліотеки: nbuv.gov.ua

Довідка про бібліотеку: uk.wikipedia.org

Основний будинок бібліотеки знаходиться в Києві на Голосіївському проспекті, 3; частина відділів працює на вул. Володимирській, 62.

Бібліографічні записи (15721 – 15730 / 20303)

Сортування списку: автор, назва твору, А – Я

[Раппопорт П. О.] Древнерусское жилище. – Свод археологических источников СССР, 1975 г., вып. Е1-32. – 180 с.

[Раппопорт П. О.] Древние русские крепости. – М.: Наука, 1965 г. – 87 с.

[Раппопорт П. О.] Закарпатские средневековые замки. – Archaeologiai Értesitö, 1965, v. 92, № 1, p. 61 – 65.

[Раппопорт П. О.] Зодчество древней Руси. – Лг.: Наука, 1986 г. – 160 с.

[Раппопорт П. О.] Золотые ворота в Киеве. – Архитектура СССР, 1985 г., № 3, с. 105 – 107.

[Раппопорт П. О.] К вопросу о сложении галицкой архитектурной школы. – «Славяне и Русь», М., Наука, 1968 г., с. 459 – 462.

[Раппопорт П. О.] Киевское зодчество рубежа 12 – 13 вв. – «Литература и искусство в системе культуры», М., Наука, 1988 г., с. 272 – 281.

[Раппопорт П. О.] Мстиславов храм во Владимире-Волынском. – Зограф (Београд), 1977 г., № 7, с. 17 – 22.

[Раппопорт П. О.] Неизвестный памятник волынского зодчества 12 в. – «Памятники культуры: новые открытия 1986 г.», М., 1987 г., с. 541 – 546.

[Раппопорт П. О.] Новый памятник византийского зодчества на черниговском детинце. – «Южная Русь и Византия», К., Наукова думка, 1991 г., с. 142 – 157.

(1573)