НБУВ
Полное название: Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського
Образована согласно указу гетмана П. П. Скоропадского от 2 августа 1918 г. как Национальная библиотека Украинского Государства.
В 1919 – 1934 гг. называлась «Всенародная библиотека Украины».
В 1934 г. передана в ведение Академии наук УССР и переименована в Библиотеку АН УССР.
В 1948 – 1965 гг. Называлась «Государственная публичная библиотека УССР».
От 1965 называлась «Центральная научная библиотека АН УССР» (НБУВ), в 1988 г. ей присвоено имя В. И. Вернадского.
От 1996 г. библиотека имеет современный статус и название – «Национальная библиотека Украины им В. И. Вернадского».
Официальный сайт библиотеки:
Справка о библиотеке:
Основной здание библиотеки находится в Киеве на ; часть отделов работает на .
Библиографические записи (15841 – 15850 / 20431)
Сортировка списка: автор, название работы, А – Я
[Рахим А.] Материалы для библиографии по крымским и литовским татарам: 1917 – 1929 гг. – Вестник научного общества татароведения, 1930 г., т. 9-10, с. 194 – 200.
[Рахим А.] О новом списке татарского исторического сочинения 17 в. – Вестник научного общества татароведения, г., т. 7, с. 133 – 148.
[Рахманний Р.] Будівничий першої Української Народної Республіки. – Мюнхен : [б. в.], 1966. – 30 с.
[Рахманний Р.] Роздуми про Україну : вибр. есеї та ст. 1945 – 1990. – К.: Просвіта, 1997. – 690 с.
[Рахно К. Ю.] Глиняні вироби в календарній обрядовості слов’янських етносів (на прикладі свистопляски та ренкавки). – Львів, 2015. – 42 с.
[Рахно К. Ю.] Перунове полум’я. Міфологія та обрядовість слов’янських гончарів. – Полтава: Асмі, 2012. – 433 с. – (Академічна серія „Українські керамологічні студії”; вип. 7)
[Рахно К. Ю.] Свистопляска і Ренкавка. – Полтава: Асмі, 2013. – 487 с. – (Академічна серія "Українські керамологічні студії"; вип. 9)
[Рахуба А.] Metryka Litewska: księga sigillat 1709 – 1719. – Warszawa: PWN, 1987. – 264 s.
[Рачинский Э.] Historia panowania Jana Kazimierza przez nieznanego autora. – Poznań: 1840, tt. 1 – 2.
[Рачков Е. С.] Емблеми класичних університетів України кінця XX - початку XXI ст. – 2016.